Вітаю Вас Гість!
Понеділок, 25.09.2017, 17:07
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Цікавинки

Меню сайта



Історія України



Опитування

Хто має право жити на Україні?
Всього відповіло: 2376


Меню для гостей сайту

Статистика

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Реклама

Ой на горі вогонь горить

Ой на горі вогонь горить,

А в долині козак лежить,

Порубаний, настріляний,

Китайкою покриваний.

Накрив очі осокою,

А ніженьки китайкою.

А ніженьки китайкою,

А рученьки нагайкою.

Що в головах ворон кряче,

А в ніженьках коник плаче.

"Ой коню мій вороненький,

Товаришу мій вірненький!

Не плач, коню, надо мною,

Не бий землі під собою.

Біжи, коню, дорогою,

Степовою широкою.

Та прибіжиш під батьків двір,

Та вдаришся об частокіл.

Як прибіжиш під ворота,

Стукни-грюкни коло плота.

Вийде сестра — розгнуздає,

Вийде мати — розпитає:

— Ой коню мій вороненький,

А де ж мій син молоденький?

— Не плач, мати, не журися,

Та вже ж твій син оженився.

Та взяв собі паняночку,

В чистім полі земляночку".