Вітаю Вас Гість!
Неділя, 23.04.2017, 23:47
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Цікавинки

Меню сайта



Історія України



Опитування

Дайте оцінку моєму сайту
Всього відповіло: 1146


Меню для гостей сайту

Статистика

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Реклама

Новий рік на Україні

1 січня

. Офіційне і народне
свято початку нового року, перший день року. Одне з найбільш улюблених
народом свят. Шанується і на державному рівні (очевидно, через свою
політичну й ідеологічну нейтральність). Одне з головних свят не лише
українців, а й багатьох інших народів. Хоча не наділені вагомим
досвідом побудови соціалізму країни європейської культури часом не
особливо-то й помічають межу двох років, жваво готуючись до Різдва  чи відходячи після нього.
 

В країнах європейської культури Новий рік святкується 1-го
січня. На території України святкування Нового року було введене
російським царем Петром I в 1699 році. Ну але хоч за це Петра I
українці не дуже ганять.

В країнах, де прийнятий місячний чи місячно-сонячний календар, Новий рік припадає на різні дати сонячного року.


Цитат на тему Нового року можна було б навалити мішками, тому ми цього робити не станемо. Подамо трохи довідкової інформації.

 


У
давніх слов'ян, як у багатьох землеробських народів Європи, рік
розпочинався навесні. Після прийняття християнства початком церковного
громадського року стало 1 вересня. Із 1700 р. Петро I увів у Росії
січневе літочислення, проте в Україні під впливом Литви і Польщі, які в
XIV-XV ст. захопили більшу частину її території, традиція зустрічати
Новий рік 1 січня існувала ще з кінця XIV ст., хоч довгий час не
визнавалася народом.

 


Традиційна новорічна обрядовість українців – це зимові свята, серед яких за старим стилем виділяються 25 грудня (Різдво), 1 січня (Новий рік), 6 січня (Хрещення).

 

 


Новий стиль (григоріанський календар), система літочислення,
запроваджена у 1582 р. римським папою Григорієм ХІІІ замість старого
стилю (юліанського календаря). У СРСР це літочислення введено з
14 лютого (1 лютого за старим стилем) 1918 р.

 

 


Юліанський рік був довший за справжній на 11 хвилин 14 секунд (за 128 років це становило 1 добу).

 

 


На час календарної реформи похибка дорівнювалася 10 добам. У ХІХ ст..
різниця зросла до 12 днів, у ХХ і ХХІ ст.. її тривалість – 13 днів. Так
Т. Шевченко народився 25 лютого 1814 р. за старим стилем. За новим
стилем це становить 9 березня 1814 р. Такі розрахунки під силу робити
тільки спеціалістам.

 

 

 

Реформа Петра I

 


Петро I підглянув святкування Нового року у Кукуєвій слободі, де
оселилися московські іноземці, а пізніше – у Європі, де він був,
по-сучасному мовити, на стажуванні. Молодого монарха свято зачарувало,
і вирішив він запровадити «Європу» у себе вдома, та як завжди у нас
водиться, з розмахом. «Государ повелів» – і сталося. Новорічна ялинка,
феєрверк, народне гуляння – яке ж воно нам сьогодні рідне, ніби
споконвічне. Пропоную той самий указ, який ми справно уже 3 століття
виконуємо (мовою оригіналу):

 

«Великий государь указал сказать: известно ему великому
государю не только, что во многих европейских христианских странах, но
и в народах славянских, которые с восточною православною нашею церковью
во всем согласны, как: волоки, молдавы, сербы, далматы, болгары и самые
его великого государя подданные черкасы и все греки, от которых вера
наша православная принята, все те народы согласно лета свои счисляют от
рождества Христова осьм дней спустя, то есть генваря с 1 числа, а не от
создания мира, за многую разнь и считание в тех летах, и ныне от
рождества Христова доходит 1699 год, а будугдего генваря с 1 числа
настанет новый 1700 год купно и новый столетный век, и для того доброго
и полезного дела указал великий государь впредь лета счислять в
приказах и во всяких делах и крепостях писать с нынешнего генваря с 1
числа от рождества Христова 1700 года. А в знак того доброго начинания
и нового столетного века в царствуюгдем граде Москве, после должного
благодарения к богу и молебного пения в церкви и кому случится и в дому
своем, по большим и проезжим знатным улицам знатным людям и у домов
нарочитых духовного и мирского чина перед вороты учинить некоторые
украшения от древ и ветвей сосновых, елевых и можжевеловых против
образцов, каковы сделаны на Гостине дворе, и у нижней аптеки, или кому
как удобнее и пристойнее, смотря по месту и воротам, учинить возможно;
а людем скудным каждому хотя по древцу, или ветьве на вороты, или над
храминою своею поставить; и то б то поспело, ныне будугдего генваря к 1
числу сего года, а стоять тому украшению генваря по 7-й день того ж
1700 года. Да генваря ж в 1 день, в знак веселия, друг друга поздравляя
Новым годом и столетним веком, учинить сие: когда на большой Красной
площади огненные потехи зажгут и стрельба будет, потом по знатным
дворам боярам и окольничим и думным и ближним и знатным людям
палатного, воинского и купецкого чина знаменитым людям, каждому на
своем дворе из небольших пушечек, буде у кого есть, и из несколько
мушкетов или иного мелкого ружья учинить троежды стрельбу и выпустить
несколько ракетов, сколько у кого случится, улицам большим, где
пространство есть, генваря с 1 по 7 число по ночам огни зажигать из
дров или хворосту или соломы, а где мелкие дворы, собрав пять или шесть
дворов, такой огонь класть или, кто похочет, на столбиках ставить по
одной или по 2 или по 3 смоляныя и худыя бочки, и наполня соломою или
хворостом, зажигать, а перед Бурмистерскою Ратушею стрельбе и таким
огням и украшению по их разсмотрению быть же».

 

Повне зібрання законів Російської імперії. Т. III. № 1736.


 

 

 

Як святкують новий рік у світі

 

При всьому розмаїтті, новорічні свята в різних країнах мають спільні
риси: це прощання зі старим роком, сподівання, що неприємності
залишаться в минулому, а в новому році все зміниться на краще. Але,
незважаючи на це, кожна країна дотримується своїх традицій.

У Румунії в новорічні пироги прийнято запікати маленькі
сюрпризи – монетки, порцелянові фігурки, каблучки, стручки гіркого
перцю. Знайдена в солодощах каблучка має принести багато щастя. А
стручок перцю розвеселить тих, кому він не дістався.

У Франції під Новий рік запікають у пряник біб (на щастя). А традиційний новорічний подарунок у сільській місцевості – колесо.

У Шотландії напередодні Нового року підпалюють смолу в
бочці і котять її по вулицях. Шотландці вважають це символом спалення
старого року. Після цього дорога Новому рокові відкрита. Перша людина,
що ввійшла в будинок після настання Нового року, приносить щастя або
невдачу. Темноволосий чоловік з подарунком – на щастя.

В Уельсі, відправляючись у гості на зустріч Нового року,
варто захопити шматочок вугілля і кинути його в розпалюваний у
новорічну ніч камін. Це свідчить про дружні наміри гостей. Рівно
опівночі потрібно розчинити навстіж двері, щоб випустити Старий і
впустити Новий рік.

В Японії переддень Нового року називають "золотим
тижнем”. У цей час не працюють установи й фірми, урядові організації,
великі універмаги. Навіть банки зачиняються о 12-й дня 31 грудня і
відпочивають перші три дні Нового року. Обов’язковим є звичай проводів
Старого року, що включає організацію прийомів і відвідування
ресторанів. У момент настання Нового року японці починають сміятися.
Вони вірять, що сміх принесе їм удачу. У храмах відбивають 108 ударів у
дзвін. З кожним ударом, як вважають японці, йде все погане, що не
повинно повторитися в Новому році. Щоб відігнати злих духів, японці
вішають пучки соломи перед входом у будинок. У будинках на видному
місці кладуть рисові коржі, поверх них – мандарини, що символізують
щастя, здоров’я і довголіття.

На Кубі в Новий рік годинник б’є тільки 11 разів.
Оскільки 12-й удар приходиться саме на Новий рік, годиннику дають
відпочити і спокійно зустріти свято разом з усіма. Опівночі кубинці
вихлюпують воду через відчинені вікна на вулицю, бажаючи, щоб Новий рік
був таким же світлим і чистим, як вода.

В Італії напередодні Нового року прийнято викидати старі
речі й купувати замість них нові. А якщо старих речей немає, то
доводиться викидати нові, інакше щастя обійде дім стороною.

Жителі Греції, йдучи в гості святкувати Новий рік,
беруть із собою камінь, який залишають біля порога будинку, куди
прийшли. Якщо камінь важкий, говорять: "Нехай багатство хазяїна буде
важким, як цей камінь”. А якщо камінь маленький, то бажають: "Нехай
негаразди в домі господаря будуть такими ж незначними, як цей камінь”.

У Бірмі й Таїланді Новий рік святкують у
найбільшу спеку, тому люди при зустрічі поливають одне одного водою. Це
своєрідне побажання щастя в Новому році.

Болгари, зібравшись на Новорічне торжество, на кілька
хвилин гасять світло. Ці хвилини називають хвилинами новорічних
поцілунків, таємницю яких зберігає темрява.

У Монголії Новий рік зустрічають біля ялинки, щоправда,
монгольський Дід Мороз приходить до дітлахів у костюмі пастуха. У
новорічне свято проводяться спортивні змагання, ігри, перевірка
спритності та сміливості.


 

 

 

Що подають до новорічного столу

Кожна страва на новорічному столі наділена в різних країнах у різних народів своїм особливим змістом і значенням.

У Франції свято не свято, якщо на новорічному столі немає традиційної смаженої індички. А от на новорічних столах Австрії, Угорщини й Югославії ніколи не буває страв із гусей, качок, курей, індиків. Тут вважають, що птицю в цей вечір їсти не варто, – полетить щастя.

У Польщі на новорічному столі можна нарахувати рівно
дванадцять страв. І жодного м’ясного! Грибний суп або борщ, каша
ячмінна з чорносливом, галушки з олією, на солодке шоколадний торт.
Обов’язково – риба. Вона в багатьох країнах вважається символом
сімейного щастя і благополуччя. Схоже частування виставляють і в Чехії та Словаччині.
Правда, перевагу вони надають перловій каші, а ще полюбляють струдель –
листковий рулет з яблуками, предмет гордості кожної гарної господині.

У Німеччині на Новий рік обов’язково подають яскраво
розфарбовану тацю з яблуками, горіхами, ізюмом і пирогами. Символіка
така: яблуко – плід пізнання добра і зла, горіхи з їхньою твердою
шкарлупою і смачною серцевиною символізують таємниці й труднощі життя.
У Німеччині говорять: "Бог дав горіх, а людина повинна розколоти його”.

У багатьох країнах – Іспанії, Португалії, Кубі
– символом достатку і щасливого сімейного вогнища здавна вважають
виноградну лозу. Тому жителі цих країн під передзвін курантів опівночі
з’їдають дванадцять виноградин – по кількості ударів годинника. З
кожною виноградиною загадують бажання – дванадцять заповітних бажань,
по одному на кожен місяць року.

В Японії на Новий рік готують страви з продуктів, що,
відповідно до переказів, приносять щастя. Морська капуста дає радість,
смажені каштани – успіх у справах, горох і боби – здоров’я, варена риба
– спокій і бадьорість духу, ікра оселедця – щасливу родину і безліч
дітей. Новорічна трапеза в японських сім’ях проходить тихо і чинно без
гучних бесід і застільних пісень. Ніщо не повинно відволікати від думок
про те, що чекає кожного в наступаючому році.

 

Новорічні подарунки

Популярний новорічний подарунок у Японії – граблі, щоб
було чим загрібати щастя. Граблі з бамбука, кумаде роблять розміром від
10 см до 1,5 м і прикрашають різноманітними малюнками і талісманами.

В італійських провінціях здавна існує такий звичай: 1 січня
вранці треба принести додому "нову воду”, набрану з джерела до сходу
сонця і якомога раніше за інших. "Якщо тобі нічого подарувати друзям, –
говорять італійці, – подаруй "нову воду” з маслиновою гілочкою”.
Вважається, що вона приносить щастя.

У В’єтнамі в новорічну ніч дарують друзям гілочку персикового дерева, що напіврозпустилося — хао дао. А в Судані талісманом щастя в Новому році вважається зелений недозрілий горіх.