Вітаю Вас Гість!
Неділя, 23.07.2017, 16:48
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Цікавинки

Меню сайта



Історія України



Опитування

На скільки Вас задралa політика?
Всього відповіло: 2099


Меню для гостей сайту

Статистика

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Реклама

ГОНИЛО;ГОРІХ;ГОСТЕЙКА

ГОНИЛО (ГЕНИЛЬ) — давньоукраїнський бог чередників та чабанів. Охоронець череди, отари, табуна. На свято Г. пастух ішов по селищу з довжелезною палицею, на верхівці якої було кільце — символ сонця і влади. Г. (За О. Фамінциним).


ГОРІХ — дерево-тотем. За давньою легендою, Перун розлускував навесні два горішки: з одного текла річка (дощ), з другого виривався вогонь (блискавка); від лущення — грім. Згідно з повір'ям, горішок-двійник приносить щастя й багатство, його берегли, тримали в скрині. Волхви суворо забороняли рубати молоді горіхи.  (За О. Афанасьєвим).



ГОСТЕЙКА — міфічний образ-тотем давніх росіян. Споріднений з білоруським КУСТОМ та українською ТОПОЛЕЮ. Свято Г. відбувалося наприкінці весни як знак священного пошанування гаїв, лісів, дерев — усієї навколишньої  природи. Дівчата  й хлопці,  набравши з дому яєць та пирогів (куличів), йшли до лісу, де обирали гарну молоду берізку, прикрашаючи її стрічками, хустками, гіллям, квітами. Біля неї справляли трапезу, співали, водили хороводи. Потім зрізували берізку й несли до села, де її називали ГОСТЕЙКОЮ. Того ж вечора знімали з Г. прикраси, кидали їх у річку, виконуючи при цьому ритуальні танки. Іноді Г. ставили в курені у полі. (За М. Слободянюком).