Вітаю Вас Гість!
Понеділок, 25.09.2017, 17:14
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Цікавинки

Меню сайта



Історія України



Опитування

На скільки Вас задралa політика?
Всього відповіло: 2102


Меню для гостей сайту

Статистика

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Реклама

День Святого Миколая

День Святого Миколая Це чудове свято припадає на 19 грудня. Свято Миколая прийшло до нас у 1088-1089 рр., за часів князя Всеволода Ярославовича.


Історія свідчить, що Миколай жив за часів імператора Костянтина (ІV ст.) і був архієпископом у Мирах. Народився у багатій сім'ї і виріс доброю й чуйною до чужої біди дитиною.

Батьки його померли дуже рано. І хоча хлопчикові нічого не бракувало, він жив під опікою родичів, все ж таки відчував нестачу батьківської ласки і любові. Маленький сирота все частіше тікав з багатого будинку до друзів, дітей убогих батьків, котрі жили в темних глиняних хатах і нерідко йшли спати голодними.
Найбільше бідувала родина Петруся. Батько був уже дуже старим і немічним, мати лежала хвора, а сам Петрусь бігав у холод босоніж. Увечері Миколай тихенько, щоб слуги не бачили, побіг до комори, набрав у торбину борошна, налив пляшку олії, набрав повні кишені яблук, відшукав пару теплих панчіх і нові постільці та й сховав усе у велику торбу. Вранці старий батько Петруся знайшов торбу коло свого порогу і не міг натішитися дарунками. А хто це міг зробити і кому дякувати, не знав.


Минули роки. Миколай став священиком. Віддав усе своє майно бідним людям і скрізь чинив тільки добро. Одного разу він врятував невинного чоловіка, батька багатьох дітей, від страти, запропонувавши за те своє життя, проте помилували обох.


Священик Миколай своїм милосердям заслужив винагороду у Бога - благодать творіння чудес. Кожного року 19 грудня у день ангела св. Миколая ми відзначаємо це улюблене всіма свято.


У нас, в Україні, усе відбувається тихо-тихо. У ніч з 18 на 19 грудня в оселі, де живуть діти, нечутно приходить Миколай і так само нечутно кладе переважно під подушки, а іноді у черевички сплячої малечі жадані дарунки. І що характерно - саме ті дарунки, які собі намріяли слухняні хлопчики й дівчатка. Звідки Миколай знає, що кому потрібно? Взагалі-то напередодні чарівної ночі належиться написати лист-прохання до святого, покласти записку на вікно і сподіватися на здійснення мрії: Чи то Ангел, чи то яка пташка-невеличка той лист забере. І Миколай точно знатиме, чого від нього сподіваються. Але якщо малюк ще цілком неписемний, то святий і так здогадається.


А що чекає неслухняних? Ну, таких в Україні геть мало. Якщо трапляються, то їм дістається різочка, але тоненька і недовга. А якщо мама й тато дуже попросять Миколая, то крім різочки святий все ж покладе бодай цукерку чи мандаринку. Хіба би дитина зовсім не вірила в диво. Хіба би не знала й не чула, що є така пісенька, якою можна заслужити милість святого: "Ой, хто, хто Миколая любить, ой, хто, хто Миколаю служить, тому святий Миколай у всі часи помагай”.


Навіть дорослі іноді "випрошують” невеличкий презент. Кому ж це не приємно! Скажімо, відома українська кулінарка, галичанка Дарія Цвек у свої 94 роки зізнавалася: "Я й тепер люблю знайти зранку на Миколая під подушкою плитку шоколаду”. Мабуть, вона заслужила такої уваги святого уже хоча б своїм рецептом медових "миколайчиків”. У корінних галицьких родинах їх ще печуть. Вони дивовижно смачні і симпатичні з вигляду. До того ж довго зберігаються (хоч і без консервантів). Це, очевидно, теж вплив Миколая.
У цю ніч усі мають бути щасливі. І ті, що роблять дарунки, і ті, що отримують їх. З давніх-давен День св. Миколая святкували весело. Завчасно готували маленькі даруночки, пекли печиво, варили пиво, запрошували музик, скликали гостей. І звичайно ж, чекали найголовнішого нічного гостя - Миколу-Чудотворця, запалювали свічки, читали молитви...


Святий Миколай дружить з дітьми практично всієї Західної Європи. До них він навідується 5 чи 6 грудня. Іноді — не сам. Наприклад, чеський Мікулаш у "помічники” бере Ангела та Чорта. Добрий дідусь носить із собою книжку, де записані дітки слухняні та неслухняні. Першим дістаються приємні дарунки, а бешкетникам Чорт приносить вугілля.




Щось схоже відбувається у Словаччині. Особливо колоритно це виглядає у селах, де Мікулаш з кошлатою бородою, у довгому кожусі та баранячій шапці, з ціпком у руках і кошиком за плечима ходить від хати до хати та тішить малечу. Компаньйон у нього той же, що й у чеського — рогатий паскудний Дідько у кептарі навиворіт. Бряжчить ланцюгами, трясе мітлою, погрожує різками. Стра-а-шно!
В австрійців чортівська тема у день святого Ніколауса набрала апофеозного розвитку. Зазвичай 5 грудня на вулицях міст з'являються цілі зграї рогатих, волохатих Крампусів. Вони лякають не лише дітей, а й навіть дорослих. Маски на їхніх "обличчях” часом просто таки розкішно страшні. Крампуси гарчать, кричать, ляскають батогами, дзвенять ланцюгами... Але тут з'являється Ніколаус в єпископському вбранні і розганяє усе це чортівське плем'я. Запановує мир і благодать: Заспокоєні перехожі розходяться по своїх справах, гризучи подаровані святим печиво та цукерки.



Чим не Чудотворець - святий, якого християнський світ не перестає любити майже дві тисячі років. Тож не забудьте - саме 19-го грудня ви можете порадувати своїх близьких подарунком. Поспішайте робити добро!




МОЛИТВА ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ



Великий Угоднику і Святителю Божий, Миколаю, Пастирю й Учителю всіх, хто з щирим молінням вдається до Твоєї допомоги. Ти помагав тим, які до Тебе вдавалися, поможи і мені в усіх труднощах і потребах життя мого. Коли прийде хвиля, де сила моя заслаба, труднощі, що стають на дорозі життя мого, завеликі для мене. Ти, Угоднику Божий, подай мені помічну Твою руку і стань мені на охорону, як ставав завжди тим, що в труднощах і небезпеках пам'ятали про Тебе. Поблагослови мене Святительською Твоєю рукою, настав на стежку добру, запали в мені віру непохитну і моли Христа Бога спастися душі моїй. Амінь.